Користь школи

Знову йти до школи… Зовсім недоречно ллє дощ, через який ще більше хочеться спати, залишитися вдома закутавшись в теплу ковдру, увімкнути свою улюблену передачу та просто насолоджуватися. Та все це, нажаль, просто мрії, і слід взяти всю свою волю в кулак та йти…
Фізика
Не встигла Галина Олександрівна зайти до класу, як ми вже всі приготувалися до того, що зараз нам буде не солодко! Фізика, це, мабуть, єдиний предмет, де погляди всіх учнів нашого класу виражають одне й те саме: коли вже продзвенить дзвоник на перерву!?
Галина Олександрівна ніби відчуваючи мій страх, підходить до мене. « Ну чому саме я, вона ж прекрасно знає, що фізика, це явно не моє, навіщо питати мене кожного уроку. За декілька днів до моєї голови все одно не прийдуть всі ці електроємності, конденсатори, принципи дії теплових машин…» — думаю я про себе.
— Настя, озвуч мені закон Кулона, –каже мені вчителька.
В цей момент мене слід було тільки бачити, очі бігали по всьому класові в пошуках людини, яка б підказала мені відповідь, та всі по-зрадницьки мовчали. Мій мозок почав ніби відкривати уявні полички в пам’яті.
— Кулон….Кулон… сила струму на ділянці кола прямо пропорційна напрузі на кінцях цієї ділянки і обернено пропорційна ії опору,- невпевнено видавила я з себе.
Галина Олександрівна подивилась на мене так, ніби я щось у неї вкрала.
— Це закон Ома, а я у тебе питала зовсім інше, і як їх можна переплутати?
« Ну я ж переплутала. І взагалі, єдиний закон, який я знаю точно, це закон підлості, і я думаю з ним знайомі всі.»- думалось мені.
Біологія
Біологія, це урок на якому можна відпочити та не дуже напружуватися. В нашому класі майже всі хочуть бути лікарями, тому на кожному уроці вони постійно відповідають, і це мені на руку, адже можна не переживати, що мене спитають, та все ж я, на всякий випадок, завжди хвилин п’ять передивляюсь конспект чи домашній параграф.
— Настуню, ну придивись до професії лікаря, вона дуже перспективна… До того, ти ж хочеш допомагати людям!- каже мені постійно моя бабуся.
— В тому то і справа, якщо я стану лікарем, то люди від цього тільки постраждають, я ж все ламаю, що тримаю в руках) – пояснюю я.
Ось такі розмови ми маємо з бабусею. Ну якщо подумати лікар – це дуже добре, але не всім же йти в лікарі, вірно? Хтось має бути продавцем, економістом, поваром…
Мої думки перериває голосний голос Антоніни Миколаївни.
— Зараз будемо писати самостійну роботу, приготуйте листочки. – каже вона.
Пам’ятаєте крилатий вислів з фільму « Операция Ы, или новые приключения Шурика»: «Профессор, для меня екзамен – это всегда праздник»? Напевно, щось схоже на це, подумали любителі біології, та точно не я. Єдине, що мене радує, це Костя – мій сусід по парті. Дивлячись на Костю важко сказати, що він розумний, але як тільки він вимовить хоч слово, все становиться ясно. Були навіть моменти, коли вчителі просили в нього якоїсь поради, щодо уроків. Він закоханий у мене ще з п’ятого класу, і як я йому не відмовляла, він тримається своєї лінії, і це добре. Адже я вже домовилась, що він допоможе мені написати самостійну, а я схожу з ним до кафе.
Українська мова
Ну нарешті… Нарешті настав цей урок! Мені можна не боятися ніяких питань та самостійних, тут я можу покластися на себе і не просити в когось допомоги. Якісь диктанти, перекази чи твори – все це не так страшно, порівняно з будовою клітини чи електричним струмом у вакуумі)
Цікаво, до чого все це? До того, що даремно всі кажуть, що школа – пуста витрата часу. Звичайно, більшість предметів не знадобляться нам у майбутньому житті, але саме за допомогою них, ми можемо вирішити, в якій сфері ми хочемо працювати. Наприклад, мені шкільні предмети допомогли визначити, що я чистий гуманітарій. І якщо хтось й досі не визначився з майбутньою професією, то треба лиш придивитись до улюблених предметів, можливо, вони й підкажуть в якому напрямку слід рухатись!